ДТП у стані сп'яніння: що передбачає стаття 286-1 КК
Якщо керування у стані сп'яніння закінчилося травмованим або загиблим, справа переходить із площини адміністративного стягнення в кримінальну. Стаття 286-1 Кримінального кодексу з'явилася у 2021 році й побудована жорстко: умовного строку вона не передбачає, а стан сп'яніння є ознакою складу, а не обставиною, що обтяжує покарання.
Санкції — від до трьох років позбавлення волі за середньої тяжкості тілесне ушкодження до 7–12 років за загибель кількох осіб. Додаткове покарання у виді позбавлення права керування призначається в усіх частинах.
Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) заборонене, і ця заборона імперативна.
Після ДТП із потерпілими огляд у закладі охорони здоров'я обов'язковий. Постанов Верховного Суду, які розглядали б саме канабіноїди в межах цієї статті, ми не виявили — практику щодо канабісу поки формують апеляційні та місцеві суди.
Склад і санкції
Статтю 286-1 додано до Кримінального кодексу Законом № 1231-IX від 16 лютого 2021 року. Її диспозиція — порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
| Частина | Наслідок | Позбавлення волі | Позбавлення права керування |
|---|---|---|---|
| Ч. 1 | Середньої тяжкості тілесне ушкодження | до 3 років | 3–5 років |
| Ч. 2 | Тяжке тілесне ушкодження | 3–8 років | 5–8 років |
| Ч. 3 | Смерть потерпілого | 5–10 років | 5–10 років |
| Ч. 4 | Загибель кількох осіб | 7–12 років | 7–10 років |
Чому законодавець виділив цей склад окремо, сформулював Верховний Суд: порушення правил особою, яка керує у стані сп'яніння, виокремлено в окремий склад саме у зв'язку з його підвищеною суспільною небезпечністю порівняно з ч. 1 ст. 286 КК. Різниця між двома статтями, таким чином, не формальна — від неї залежить і санкція, і доступні суду механізми пом'якшення.
Як доводять сп'яніння у кримінальній справі
Тут стандарт доказування вищий, ніж в адміністративній справі. Треба довести не лише наявність речовини, а й стан сп'яніння саме під час керування, порушення конкретного пункту Правил дорожнього руху і причинний зв'язок із наслідками.
Процедура спирається на ту саму Інструкцію, затверджену наказом МВС і МОЗ № 1452/735, про яку ми докладно пишемо в матеріалі про огляд водіїв. Два її правила тут ключові:
- П. 8 розділу I. Якщо внаслідок ДТП є загиблі або травмовані, огляд учасників пригоди у закладі охорони здоров'я обов'язковий.
- П. 13 розділу III. Якщо водій у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково досліджують сечу (або інше біологічне середовище) і кров на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин — у закладі, куди його доставлено.
Справа за ч. 1 ст. 286-1 КК (алкогольне сп'яніння, у крові 3,2 проміле). Захист доводив недопустимість доказів: зразки крові відібрали без згоди обвинуваченого, постанови про визнання шприца речовим доказом у матеріалах немає, а в висновку експерта вказано шприц на 20 мл, тоді як у протоколі — на 10 мл.
Верховний Суд доводи відхилив. Зразки отримані в порядку, передбаченому Інструкцією, і таке відібрання було обов'язковим з огляду на обставини провадження. Шприц було поміщено до спеціального пакета, опечатано й підписано слідчим та працівниками лікарні. Те, що свідки не вказали на сп'яніння, не підтверджує тверезості водія. Касаційні скарги залишено без задоволення.
Похибка методу: межа, яка поки працює лише для алкоголю
Найсвіжіша і найцікавіша позиція Верховного Суду в цій царині стосується не канабісу, а алкоголю. Але її логіка варта уваги.
Апеляційний суд засудив водія за ч. 2 ст. 286-1 КК, спираючись на довідку про виявлення в крові алкоголю 0,25 проміле та на припущення: між ДТП і відбором зразків минув значний час, протягом якого йшла детоксикація, а отже на момент пригоди концентрація була значно вищою.
Верховний Суд із цим не погодився. Результат хроматографічного методу допускає варіативність дійсного вмісту, тобто має похибку. Експертний висновок зазначав, що виявлена кількість не підлягає судово-медичній оцінці за ступенем сп'яніння, бо досліджували лише кров без сечі, а за методичними рекомендаціями результат менше 0,4 проміле відноситься до практично відсутнього сп'яніння або є похибкою методу. Інших об'єктивних доказів сп'яніння матеріали не містили.
Позиція апеляційного суду, за висновком колегії, ґрунтувалася на припущеннях. З урахуванням ч. 4 ст. 17 КПК (усі сумніви тлумачаться на користь особи) дії перекваліфіковано з ч. 2 ст. 286-1 на ч. 2 ст. 286 КК.
А тепер неприємна для захисту деталь. Ця конструкція працює тому, що для алкоголю існують кількісні орієнтири: 0,2 проміле в Інструкції, 0,4 проміле в методичних рекомендаціях, похибка методу. Для канабіноїдів в українському праві немає жодного порогу, а отже й немає числа, від якого можна відштовхнутися, доводячи похибку. Переносити логіку справи № 199/6704/21 на ТГК напряму не вийде — доведеться будувати аргументацію через відсутність клінічних ознак, час відбору зразків і дотримання процедури.
Канабіноїди в практиці судів
Постанов Касаційного кримінального суду, які розглядали б саме канабіноїди, ТГК чи їх метаболіти в межах ст. 286-1 КК, за доступними нам оглядами ККС не виявлено. Це вагома прогалина: тлумачення найскладніших питань — від моменту сп'яніння до значення метаболітів — поки залишається за судами нижчих інстанцій.
Водій комунального підприємства керував трактором у стані наркотичного сп'яніння внаслідок вживання канабіноїдів. Пасажир не втримався на зчіпному пристрої, упав на проїзну частину, і водій допустив переїзд через його тіло колесами причепа. Потерпілий загинув. Порушено п. 21.11 «а» Правил дорожнього руху.
Місцевий суд призначив за ч. 3 ст. 286-1 КК п'ять років позбавлення волі з позбавленням права керування на сім років. Апеляційний суд покарання не змінив і підстав для ст. 69 КК не знайшов.
Окремо суд зазначив: керуючи у стані наркотичного сп'яніння, водій заздалегідь позбавив себе можливості об'єктивно оцінювати дорожню обстановку й координувати свої дії, і це було супутнім фактором настання трагічних подій.
Протилежний за наслідками приклад. За результатом токсикологічного дослідження в сечі водія виявлено канабіноїди; потерпілий пішохід на переході отримав середньої тяжкості ушкодження. Кваліфікація — ч. 1 ст. 286-1 КК.
Обвинувачений вину визнав повністю, відвіз потерпілого до лікарні, відшкодував 15 000 грн, потерпілий претензій не мав. Обвинувачений — військовослужбовець за мобілізацією, водій-електрик відділення ударних безпілотних комплексів, нагороджений за мужність.
Суд застосував ст. 69 КК і призначив два роки позбавлення волі без позбавлення права керування — право керування потрібне для продовження служби. Далі на підставі ст. 58 КК позбавлення волі замінено службовим обмеженням на той самий строк із відрахуванням 20% грошового забезпечення.
Важливо: рішення суду першої інстанції, а не практика в розумінні позиції вищої інстанції.
Умовного строку не буде
Це норма, яку найчастіше недооцінюють. Частина 1 ст. 75 КК містить пряму заборону звільняти від відбування покарання з випробуванням осіб, які вчинили правопорушення, пов'язані з порушенням правил безпеки руху, перебуваючи у стані сп'яніння.
Верховний Суд визнав цей виняток імперативним і не залежним від воєнного стану (справа № 170/667/21, постанова від 15 червня 2023 року, ч. 2 ст. 286-1 КК). В іншій справі ККС підтвердив: водій, двічі притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 і ч. 2 ст. 130 КУпАП, а потім засуджений за ч. 1 ст. 286-1 КК, не може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням (справа № 688/4706/23, постанова від 5 листопада 2024 року).
Залишаються ст. 69 КК (більш м'яке покарання) і ст. 58 КК для військовослужбовців — обидва механізми бачимо у справах вище. Але ст. 69 вимагає, щоб обставини одночасно і пом'якшували покарання, і істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого. Суд зобов'язаний не просто перелічити пом'якшуючі обставини, а обґрунтувати, яким чином їх сукупність цю тяжкість знизила.
Дві деталі, які впливають на вирок
Права позбавляють навіть того, хто їх не мав
Об'єднана палата ККС ВС роз'яснила: особі, визнаній винуватою за ст. 286 або 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала вона посвідчення водія на момент правопорушення. Ні Загальна частина, ні самі статті застережень щодо відсутності посвідчення не містять (справа № 702/301/20, постанова від 4 вересня 2023 року).
Адміністративні справи працюють проти водія
Місцевий суд засудив водія за ч. 1 ст. 286-1 КК (наркотичне сп'яніння, потерпіла — дитина) до одного року позбавлення волі з позбавленням права керування на п'ять років. Апеляційний суд застосував ст. 69 КК і замінив позбавлення волі штрафом у 5000 неоподатковуваних мінімумів — 85 000 грн.
Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд. Апеляційний суд не навів переконливих мотивів, чому обставини є винятковими, і залишив поза увагою, що водій неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП — зокрема й після ДТП, під час досудового розслідування.
Аргумент апеляційного суду про відсутність у справі завірених копій постанов у адміністративних справах теж не спрацював: дані Єдиного державного реєстру судових рішень підтверджували, що ці рішення набрали законної сили.
Примітка: вид речовини в тексті постанови не конкретизовано — йдеться про «стан наркотичного сп'яніння» загалом.
Практичний висновок простий: кожна постанова за ст. 130 КУпАП залишається у реєстрі й через роки може лягти в основу висновку про особу водія. Неодноразове притягнення свідчить, за формулюванням Верховного Суду, про стале небажання дотримуватися правил безпеки руху.
Що з цього випливає
Стаття 286-1 КК сконструйована так, що стан сп'яніння працює одразу на двох рівнях: він є ознакою складу й він закриває доступ до звільнення з випробуванням. Тому спори у цих справах майже завжди зводяться до одного питання — чи доведено сп'яніння в момент керування належними та допустимими доказами.
Для канабіноїдів це питання поки без відповіді на рівні Верховного Суду. Немає порогу, немає методики, що відрізняє дію від залишкових метаболітів, немає касаційних роз'яснень. Для пацієнтів, які легально приймають препарати з ТГК, ця невизначеність обертається окремим ризиком — про нього ми пишемо в матеріалі «Медичний канабіс і кермо».
Запитання і відповіді
Чим ст. 286-1 відрізняється від ст. 286 КК?
Ознакою складу є керування у стані сп'яніння або під впливом ліків, що знижують увагу та швидкість реакції. Законодавець виокремив цей склад через підвищену суспільну небезпечність, тому санкції суворіші.
Чи можливий умовний строк?
Ні. Заборона в ч. 1 ст. 75 КК імперативна й не залежить від воєнного стану.
Чи обов'язковий огляд після ДТП?
Якщо є загиблі або травмовані — так, у закладі охорони здоров'я. За несвідомого стану водія обов'язково досліджують сечу та кров.
Чи є практика Верховного Суду щодо канабіноїдів за цією статтею?
За доступними нам оглядами ККС таких постанов не виявлено. Практику щодо канабісу поки формують апеляційні та місцеві суди.
Джерела
- Кримінальний кодекс України, статті 58, 69, 75, 286, 286-1
- Закон України № 1231-IX від 16.02.2021 — яким додано ст. 286-1 КК
- Інструкція, затверджена наказом МВС і МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (у редакції наказу № 338/825 від 16.05.2025)
- Постанова ККС ВС від 16.06.2026 у справі № 143/612/24, провадження № 51-237км26 — ЄДРСР
- Постанова ККС ВС від 06.05.2026 у справі № 199/6704/21, провадження № 51-7621км23 — ЄДРСР
- Постанова ККС ВС від 11.06.2026 у справі № 404/5854/24, провадження № 51-684км26 — ЄДРСР
- Постанова ОП ККС ВС від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, провадження № 51-944кмо23 — ЄДРСР
- Постанова ККС ВС від 15.06.2023 у справі № 170/667/21 — ЄДРСР
- Постанова ККС ВС від 05.11.2024 у справі № 688/4706/23, провадження № 51-3474км24 — ЄДРСР
- Ухвала Дніпровського апеляційного суду від 16.06.2023 у справі № 194/1841/21, провадження № 11-кп/803/1681/23 — ЄДРСР
- Вирок Інгульського районного суду м. Миколаєва від 24.09.2025 у справі № 489/588/25, провадження № 1-кп/489/625/25 — ЄДРСР
Станом на 9 жовтня 2026 року. Санкції ст. 286-1 КК наведені за редакцією, що діє на цю дату (статтю додано Законом № 1231-IX від 16.02.2021). Інструкція № 1452/735 — у редакції наказу МВС № 338/825 від 16.05.2025.
Найновіші рішення, які враховано: постанови ККС ВС від 16.06.2026 (№ 143/612/24), від 11.06.2026 (№ 404/5854/24) і від 06.05.2026 (№ 199/6704/21). Пошук практики Верховного Суду охоплював огляди ККС до серпня 2026 року; огляд за вересень 2026 на дату підготовки ще не було опубліковано.
Постанов ККС ВС, які розглядали б канабіноїди в межах ст. 286-1 КК, ми не виявили. Це не доводить, що їх немає: реєстр судових рішень працював в обмеженому режимі, а повнотекстовий пошук через форму був недоступний. Рішення районних і апеляційних судів у статті — ілюстрації, а не усталена практика. Перед використанням у конкретній справі звіряйте їх у реєстрі судових рішень.
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. У конкретній ситуації зверніться до адвоката.
